Історія єпархії

Історія Володимир-Волинської єпархії

Володимир-Волинська єпархія була заснована святим рівноапостольним князем Володимиром у 992 році і є однією з найдревніших єпархій на Русі.

Як говорить історія, першим єпископом кафедри був Стефан Болгарин, а його першим собором – храм Успіння Божої Матері, який не зберігся до нашого часу, від нього залишився лише фундамент і це місце сьогодні називають “стара катедра”.

У 1160 році князь Мстислав Ізяславович побудував новий прекрасний храм, присвятивши його також Успінню Пресвятої Богородиці. Цей храм, що зветься Мстиславовим і понині є кафедральним собором єпархії.

Резиденцією Володимирських єпископів до 1495 року був Зимненський монастир, поки не був збудований “єпископський замок” при соборі.

Коли віра Православна стала поширюватися далеко від Володимира і кількість віруючих зростала, постала потреба поділу Володимирської єпархії, а тому в 1137 році з неї виділяється Галицька і Угрівська (яка в 1323 році стає Холмською), в 1288 році – Луцька єпархія, а пізніше й інші єпархії західного регіону.
Славний град Володимир за князя Романа Ізяславовича став столицею могутньої слов’янської Волинсько-Галицької держави. В кафедральному соборі вінчалися і коронувалися на престол великі князі, в ньому підписувалися міждержавні і торгові договори, тут приймали почесних гостей, в цьому храмі знаходили собі вічний спокій єпископи і князі славної володимирської землі.

Проте з часом історія стала мінятись в гіршу сторону для православних і для єпархії.

В 1596 році Володимирський і Луцький єпископи Іпатій Потій і Кирило Терлецький підписали з Римом Брестську унію, що поклало початок братовбивчій війні на релігійній основі і гонінню на православних.

В 1621 році на прохання гетьмана Петра Сагайдачного Єрусалимський патріарх Феофан відновив українську православну ієрархію, але у неї вже не було сили і можливості керувати. Всюди панували католики, а Володимирському єпископу Ієзекіїю (Йосифу) Курцевичу король не дозволив приїхати у Володимир той змушений був керувати єпархією на відстані. Через те в 1625 році Володимирська єпархія, як православна, припинила своє існування і була приєднана до Луцької, але згодом і вона була ліквідована.

Після другого поділу Польщі в 1793 році для Західної України і Білорусії була відкрита єпархія у Мінську. З неї в 1795 році було виділене Волинське вікаріатство в м. Житомирі, яке в 1799 році стає самостійною єпархією. Житомирський архієрей мав декілька вікарних єпископів. В 1891 році у Володимир призначається преосвященний Паісій Виноградов, а з 1908 по 1921 рік вікаріатство очолював святитель Фадей Успенський, який згодом прийняв мученицьку смерть від рук більшовиків.

У радянський період наступив час нових гонінь і переслідувань. І знову Володимир лишається без єпископа, навіть вікарного.

Однак воля Божа і промисел Божий повернули історію назад. 3 травня 1996 року Священним Синодом УПЦ було прийняте рішення про відродження древньої Володимирської кафедри на Волині. Першим єпископом відродженної єпархії став преосвяшенний Симеон (Шостацький) з титулом “єпископ Володимир-Волинський і Ковельський”.

Після розділення Волинської області на дві самостійні єпархії до Володимирської кафедри ввійшло 8 північно-західних адміністративних районів в яких розміщено 12 благочинь. На той час було 167 храмів, 148 священиків, 2 монастирі: Мілецький чоловічий і Зимненський жіночий.

Нелегко приходилося на початках правлячому архієрею – треба було все починати з нуля. Не було приміщення єпархіального управління, житла для єпископа. Траплялися непорозуміння з владою, пов’язані з розколом. Тільки восени 1999 року церкві було повернуто будівлю “єпископського замку”.

З допомогою Божою поступово налагодилося єпархіальне життя і тепер Володимир-Волинська єпархія є повноцінною складовою Української Православної Церкви.


 

Єпископи

Єпископи Володимирські:

Св. Стефан I (болгарин) (992)
Іоанн
Антоній I
Анітій
Кодріус
Геласій
Стефан II (1091 – 27 квітня 1094)
Св. Амфілохий (1105 – 1122)
Св. Симеон (1123 – 1136)
Феодор (1137 – 1147)
Лаврентій
Прокопій
Антоній II
Іоасаф (1229)
Василій (1230-1265)
Никифор I (Сатанило) (1266)
Косьма (1271)
Марк (1271 – 1287)
Євсегеній (1289)
Афанасій I (1331 – 1353)
Іона I (1359-1388)
Афанасій II (1388-1391)
Іоанн (Гоголь) (1405)
Герасим (1414)
Весвасиан
Данило I (1441 – 1451)
Данило II (1451 – 1452)
Никифор II (1458)
Феодосій (1458) Феодосій II (1485)
Даміан (1487)
Мартініан
Вассіан I (1487 – 1497)
Вассіан II (1509 – 1513)
Пануфтій (1513 – 1522)
Іона II (1523)
Геннадій (1540)
Іосиф (1548 – 1566)
Феодосій (Лазовській) (1566 – 1572)
Мелетій (Богуринській-Хребтович) (1576 – 1591)
Іпатій (Поцей) (1591 – 1595)
Іосиф (Ієзекіїль) (кн. Курцевич) (1620 – 1625)

Єпископи Володимир-Волинські:

Паїсий (Виноградов) (7 липня 1891 – 16 червня 1902)
Арсеній (Тимофєєв) (14 липня 1902 – 25 серпня 1906)
Михей (Алексєєв) (25 серпня 1906 – 31 жовтня 1908)
Св. Фаддей (Успенський) (21 грудня 1908 – 1922)
Мануїл (Тарнавський) (22 липня 1942 – серпень 1943)
Єпископи Володимир-Волинські і Ковельські

Симеон (Шостацький) (4 травня 1996 – 10 червня 2007)
Никодим (Горенко) (10 червня 2007 -14 червня 2011)
Володимир (Мельник) з 14 червня 2011


Сучасність

На даний час Володимир-Волинська єпархія налічує:

265 церковних громад,

259 храми;

28 каплиць;

8 храмів будуються;

178 недільних шкіл;

291 священиків;

14 дияконів;

5 монастирів (один жіночий – ставропігійний та чотири чоловічих);

у чоловічих монастирях 42 насельники.

При єпархії функціонує Регентське духовне училище з трьохрічною формою навчання.