Монастир на честь Різдва святого Пророка і Хрестителя Господнього Іоанна Предтечі
Адреса: 45032, острів села Вербка Ковельського р-ну Волинської області.
Ігумен – архімандрит Варлаам (Бойчук)
Телефон: +38 096 362 43 35
У давнину в с. Вербка існував Свято-Троїцький монастир. Уперше він згадується під 1543 р. в акті обміну земель між польською королевою Боною та князем Ковельським Василем Сангушком, який погодився віддати її величності «замок Ковле… и з селы, к томуж замку прислухаючими, на имя: Вербка, манастыр Святое Тройцы, села манастырскии – Гошин, Бахово, Лагодлево, Воля, Озерница, Облапы, Городищо» 1.
З 1564 р. Ковель з околицями належав князеві Андрію Курбському2. Видатний політичний та військовий діяч і письменник, Курбський раніше служив цареві Іоанну Грозному, але, побачивши розгорнуті самодержцем репресії проти громадян, залишив Росію та перейшов на службу до польського короля 3.
Перший відомий на ім’я настоятель Вербського монастиря ігумен Александр був духівником Курбського. Після о. Александра обителлю керував Симеон, згадуваний у документах під 1578 р. Наступним ігуменом став Ісаія, який 1582 р. залишив монастир. У своєму заповіті Курбський писав, що бажає бути похованим у Ковельській обителі Святої Трійці у Вербці, «в церкви, у ног отца моего духовного, священноинока Александра». Коли 1583 р. князь спочив, його волю виконали.
Монастир було ліквідовано царською владою ще в кінці ХVІІІ ст., його ж храм залишався парафіяльним і притягав до себе своєю чудотворною іконою Св. Миколая, подарованою князем Андрієм Курбським. Тисячі прочан, щороку 22 травня стікались сюди з усього північно-західного Полісся. Ікона Св. Миколая в часі потемніла, а фарба, якою були намальовані руки угодника, обсипалась, потребувала реставрації.
Складений 1760 р. опис дерев’яної вербськой Свято-Троїцької церкви та будівель при ній згадує стародавню ікону свт. Николая Мирлікийського. Місцеві жителі називали цей образ чудотворним і говорили, що він перебуває в храмі близько двохсот років. Інакше кажучи, ікона з’явилася тут у часи приїзду Курбського.
1818 р. було здійснено оновлення церкви. У 1840-х рр. професор Іванішев провів у ній розкопки, про які писав: «Вскрыв деревянный пол, я нашел в разных местах остатки согнивших деревянных гробов. Только в одном месте, перед местным образом Спасителя, в нескольких шагах от иконостаса, открыт склеп, сложенный из кирпича и обрушившийся в средине. Вынув обрушившиеся части свода, я увидел остатки согнившего деревянного гроба и тлеющие кости. Ни внутри, ни снаружи гробницы не было никакой надписи, из которой можно было бы узнать имя покойника» 4.
Тарас Шевченко під час своїх відвідин храму Св. Троїці оглянув острів, зробив замальовку церкви, склав два креслення церкви і склепіння, в якому знаходилась домовина князя-втікача. Одночасно Тарас Шевченко відновив на чудотворному образі руки Св. Миколая, став першим реставратором цієї давньої візантійського походження святині.
Пізніше образ було покрито срібновизолоченою шатою мистецького карбування і з побудовою 1901 року нового величавого дерев’яного храму на місці монастирського замальованого Тарасом Шевченком, урочисто перенесено до нової святині. Образ Святителя розміром 20 на 28 цалів, написаний на дошці олійними фарбами, пережив криваві урагани першої і другої світової воєн і, під час боїв за Ковель 1944 року, коли храм Св. Троїці загорівся, безслідно зник.
1901 р. замість старого дерев’яного храму Святої Трійці, невідомо коли збудованого на місці монастиря, постав новий, також дерев’яний 5, який не зберігся до нашого часу.
1997 р. в с. Вербка засновано скит на честь Різдва св. прор. Іоанна Предтечі, підпорядкований Милецькому монастирю.
2001 р. Священний Синод УПЦ прийняв рішення перенести у с.Вербка на місце колишнього Троїцького монастиря (XIV) монастир Різдва Іоанна Предтечі в с.Краска Ратнівського району.
ПРИМІТКИ:
1. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии: с. Вербка // Волынские епархиальные ведомости, 1898, № 32, часть неофициальная. С. 1110-1113.
2. Острозька Академія XVI-XVII ст. Енциклопедичне видання. Острог, 1997. С. 77.
3. Словарь книжников и книжности Древней Руси: вторая половина XIV-XVI в. Часть 1. Ленинград, 1988. С. 494-503.
4. Историко-статистическое описание… С. 1110-1113.
5. Будівництво храма у 1901 р.: Справочная книга приходов и монастырей Волынской епархии. Житомир, 1914. С. 148. Відсутність дати будівництва попереднього храму: 900-летие Православия на Волыни. Житомир, 1892. Ч. 2. С. 218-220.
6. Монастыри Украины: карта-путеводитель. Издание второе, исправленное и дополненное. Киев, 2005.
