Сьогодні плач рідних та сльози односельчан чути в кожному куточку с.Гірники та за його межами.
Війна трагічно обірвала життя ще одного нашого земляка – воїна Василя Миколайовича Палія, який за покликанням серця з перших днів війни пішов добровольцем з побратимами захищати рідну землю.
Неодноразово ми чуємо вислів, що війна забирає найкращих. Постає запитання: “Навіщо, Боже?” Чому сьогодні шестеро дітей залишилися під одним материнським крилом, яке обезсилено пригортає їх до себе? Чому життя чоловіка і батька обірване в неповних 45 років? Адже в такому віці лише піднімати та ставити на ноги дітей, жити та насолоджуватися кожним прожитим днем.
Мріяти, творити… Та підсвідомо розуміємо, що наш односельчанин загинув за кожного з нас, за рідну українську землю, за волю та незалежність України, за мирне, блакитне небо над нами.
Сьогодні родина, друзі, побратими, сусіди, духовенство Гірниківського благочиння, жителі Гірників та його околиць, Ратнівської громади та сусідніх сіл – більше шестисот людей зійшлися віддати останню шану Василю Миколайовичу та спільно в молитві попросити в Бога спасіння Його душі в Царстві Небеснім.
Присутнім неможливо стримати сліз та підібрати належних слів, щоб загоїти рани на серці дітей та дружини Галини.
Схиляємо голови перед родиною нашого героя, всім серцем співчуваємо та розділяємо біль втрати, молимося за новопреставленого воїна Василя.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!
СЛАВА ГЕРОЮ!
Тетяна Ковч
Відео похорону на сторінці “Православна Ратнівщина” у Фейсбук
