В селі Світязь у Петро-Павлівському чоловічому монастирі з благословення митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира вперше проходить єпархіальний молодіжний табір.

Село Світязь Шацького району знамените не лише тим, що щороку збирає на хвилях однойменного озера тисячі людей, а й тим, що тут розташована древня православна святиня – Петро-Павлівський монастир. А цьогоріч його братія, яку понад 15 років очолює архімандрит Арсеній (Дем’янчук), на кілька днів поповнилася молодими людьми із різних благочинь Володимир-Волинської єпархії.

Директор молодіжного православного табору «Цитадель», голова єпархіального молодіжного відділу архімандрит Ніфонт (Омельчук) розповідає, що сам табір зародився ще п’ять років тому і проводився на теренах Голобського благочиння, проте цьогоріч уперше вирішили зробити його єпархіальним і провести у Світязькому монастирі.

Табір має в першу чергу не розважальну, а просвітницьку мету: тут проводяться різні квести, лекції, обговорення, які сприяють утвердженню Православної віри, катехізації, відкривають нове обличчя Церкви, розповідають про цікавинки і тонкощі парафіяльного служіння. Кожен день табору по-своєму особливий та неповторний.

У перший день, зокрема, таборяни після реєстрації, відкриття та розподілу на групи брали участь у ігровому квесті, займалися фітнесом, зустрічалися із лікарем-гінекологом та протоієреєм Олександром Черевком, а увечері кожна група разом зі священиком читала й розбирала Святе Письмо. Закінчився день концертом Максима та Анастасії  на березі Світязя та посиденьками навколо багаття.

Другого дня учасникам табору було особливо цікаво послухати лекцію-тренінг голови ГО «Велика ідея» Ірини Кондратович про лідерство та правила успішної промови.

Третій день видався особливо насиченим у житті табору, адже окрім відпочинку на озері протягом дня усі мали змогу послухати цікаві лекції, об’єднані у загальну велику рубрику «Локація «Храм». Спікери із різних куточків Волині розповідали про власний досвід волонтерської діяльності на своїх парафіях, про перспективи розвитку регіонального волонтерства, про успішно зреалізовані волонтерські проекти.

Зокрема, волонтери з Голоб поділилися досвідом організації дозвілля у селищі, гості з Нововолинська – члени Просвітницького центру преподобного Сергія Радонезького – розказали про свій досвід з організації недільних парафіяльних шкіл, вивчення предметів духовного спрямування у загальноосвітніх школах. Гість з Ощева Горохівського району розповів про те, як на парафії налагодити активну інформаційно-просвітницьку діяльність, а волонтери із Борочичого цього ж району розповіли про те, як допомагали Українській Армії.

Після обіду про участь вірних у Євхаристії говорив отець Володимир Ровінський. Надвечір поспілкуватися із таборянами приїхали учасники ООС та АТО. Наостанок усі переглянули нещодавно створений легендарний український фільм «Кіборги».

У четвер окрім цікавого дозвілля, купання в озері та різноманітних спортивних ігор таборяни говорили про перспективи розвитку молодіжної роботи в єпархії. Увечері відбулося урочисте закриття табору. Хоча багато хто з тих, що у ньому побували, говорили, що могли б тут жити постійно, адже тут море позитиву та нових вражень:

«Табір вразив нас неймовірною атмосферою, нереально красивими краєвидами (усе-таки, Світязь – перлина України), а ще він немов стримує нас від поганих думок і вчинків, – розповідають учасники табору із селища Голоби Ковельського району Олександра Стеблевець та Ольга Гавура. – Хочеться подякувати організаторам за гарно продуману програму табору та смачне й корисне харчування».

«Тут в усьому відчувається гармонія. Миті відпочинку нерозривно поєднані із серйозною духовною працею, цікавими та повчальними розмовами із священиками, – мовить прихожанка Свято-Михайлівського храму села Мельниця Ковельського району Діана Смірнова. – А чого варті незабутні миті, проведені на березі Світязя… Словом, радіємо й відпочиваємо душею і тілом».

«Ми цього року уперше організовуємо такий табір на березі Світязя і враження можуть бути лише приємними, – каже настоятель Свято-Михайлівського храму села Мельниця священик Роман Штоцький. – Я навіть трохи заздрю учасникам табору, адже у часи,  коли я був у їхньому віці, подібного ніхто не проводив».

Обличчя таборян сяяли радістю. Незрівнянна краса природи доповнювалася справжньою духовною красою. Безумовно, кожен хто приїхав у табір з надією дізнатися чогось нового, відкрити для себе щось, неодмінно повернеться на наступний рік туди, де «гойда, як море Світязь хвилю синю», туди, де святиня Шацького краю – Петро-Павлівський монастир – повсякчас єднає величну красу землі і Неба.

Роман НОВОСАД