За участі духовенства Ковельського міського благочиння та представників братії Милецького монастиря, 21 серпня, з благословення митрополита Володимира керуючого Володимир-Волинською єпархією, при храмі Почаївської ікони Божої Матері відбулася пастирська нарада. Захід відбувся з ініціативи старшого благочинного Ковельської округи протоієрея Володимира Ровінського. Свято-Миколаївську обитель представляв її намісник – архімандрит Леонтій та духівник братії – архімандрит Олександр.
Предметом спільного обговорення та обміну досвідом стали актуальні питання пастирсько-приходської практики. Головним серед них було узгодження місцевих народних традицій церковного життя та канонічних правил принятих Православною Церквою, постановами древніх соборів і посланнями святих отців.
Дійшли спільної думки, що при усій повазі до місцевих традицій, котрі складалися часом не одним поколінням, вони не повині іти в розріз та суперечити канонічним нормам Церкви і загальній практиці Вселенського Православ’я.
Серед іншого, торкнулися практики Сповіді та Причастя дітей. Зійшлися на думці, що регулярне і часте Причастя немовлят Тіла і Крові Христових відповідає канонам Церкви і за такою практикою стоїть позитивний досвід, як батьків, так і пастирів. Разом з тим було наголошено, що недопустимими є випадки, коли батьки самі рідко приступають до Сповіді і Причастя та не слугують прикладом благоговійного ставлення до Таїнств для дітей.
Починаючи з трьохрічного віку, батькам необхідно привчати дітей приступати до Святого Причастя натщесерце та навчати їх молитов і посту перед цим Таїнством.
Перша Сповідь для отроків, виходячи з давніх церковних правил, підтверджених сучасними постановами Церкви, має відбутися у віці з 7 до 10 років. У цей період дітей необхідно готувати до усвідомленного та регулярного покаяння.
Немає ніяких канонічних перешкод, аби причащати охрещене немовля ще до встановлених Церквою молитв матері у сороковий день після пологів.
Церква не забороняє жінці в період нечистоти молитися в храмі, утримуючись за традицією від Святого Причастя. Немає ніяких канонічних підстав для священиків забороняти жінці-матері бути присутньою в храмі під час Хрещення її немовляти.
Емоційно обговорювали і тему причастя парафіян на Пасху та Різдво Христове, як це благословляється церковними правилами. Проблема в неможливості приходському священику посповідати усіх бажаючих. Дослідивши питання, дійшли згоди, що немає ніяких канонічних заборон, а швидше є заохочення для активних парафіян, котрі ретельно дотримувалися Різдвяного, чи Великого постів, регулярно брали участь у богослужіннях, приступали до таїнства Сповіді протягом періоду, що готує віруючих до свята, молитовно підготуватися до Святого Причастя та приступити до Таїнства у пасхальну чи різдвяну ніч. Учасники пастирського зібрання наголосили, що таїнство Сповіді є окремим таїнством Церкви і не може автоматично слугувати «пропускним білетом» до Причастя.
Звернули увагу і на практику звершення таїнства Соборування (Маслосвяття). Архімандрит Леонтій зауважив, що нерідко трапляється, коли люди зловживають цим таїнством та намагаються підмінити щире і свідоме покаяння, участю у загальному Соборуванні, котре сприймається, як засіб прощення «забутих» гріхів. Отець намісник розповів, що у Милецькому монастирі склалася традиція звершувати таїнство Маслосвяття в домівці хворої людини. Разом з тим, – зауважив архімандрит, – цілком нормальною є практика загальних соборувань віруючих в період Великого Посту, як це відбувається в Почаївській Лаврі та інших відомих монастирях. Ковельські священики розповіли, що в місті склалася традиція поєднувати таїнство Соборування зі Сповіддю та святим Причастям.
Окремо торкнулися теми погребіння немовлят, котрих не встигли охрестити. Віднедавна Церква благословила до вживання особливий молитовний Чин «про усопших немовлят, що не прийняли благодаті святого Хрещення». Це богослужіння може звершуватися священиком, заради духовної втіхи віруючих батьків і всієї родини, котрі страждають внаслідок смерті дитини.
Захід завершився фруктовим фуршетом та ще тривалим неформальним спілкуванням священиків.