—
Вступ
Свято-Успенський кафедральний собор у місті Володимирі є однією з найдавніших православних святинь Волині. Цей огляд підготовлено з метою висвітлення історико-правового статусу релігійної громади та її правонаступництва щодо користування і збереження собору.
Собор функціонував як кафедральний храм із XII століття, виконуючи роль духовного центру, усипальниці для князів і єпископів та осередку православної традиції в регіоні.
—
Історичний контекст
1156–1160 рр. – князь Мстислав Ізяславич споруджує кафедральний Успенський собор.
1195 р. – поховання князя Мстислава у соборі, започаткування традиції княжих поховань.
1240 р. – руйнування собору під час татаро-монгольської навали.
1566 р. – відновлення богослужінь після занепаду.
1596 р. – собор переходить у уніатську юрисдикцію.
1648 р. – тимчасове захоплення козаками; собор не пошкоджено.
1796 р. – повернення собору православному духовенству.
XIX ст. – пожежі, обвали куполів, реставрації.
1896–1900 рр. – археологічні розкопки, відкрито понад 20 гробниць, реставрація зовнішнього вигляду.
—
Документальна фіксація права користування
29 березня 1949 р. – договір про безоплатне користування собором релігійною громадою.
24 серпня 1963 р. – постановою Ради Міністрів УРСР комплекс собору взято на державний облік як пам’ятку архітектури республіканського значення.
20 жовтня 1997 р. – державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 1,45 га під собором.
12 жовтня 2006 р. – охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини.
18 листопада 2011 р. – охоронний договір на каплицю св. Володимира та всіх Волинських святих.
—
Роль і діяльність релігійної громади
Протягом десятиліть релігійна громада:
здійснювала ремонтні та реставраційні роботи;
підтримувала благоустрій і безпеку території собору;
зберігала духовну і культурну спадщину, забезпечуючи безперервність богослужінь.
Наразі собор відібрано у громади, що не скасовує її історико-правового статусу як законного користувача пам’ятки.
—
Розширена хронологія
992 р. – заснування Володимирської єпархії.
1156–1160 рр. – будівництво кафедрального собору.
1195 р. – поховання князя Мстислава.
1240 р. – руйнування під час навали татар.
Після 1240 р. – часткове відновлення, укріплення стінами.
1566 р. – повторне освячення храму.
1596 р. – перехід у унію.
1648 р. – захоплення козаками; собор збережено.
1775 р. – пожежа, перебудови.
1796 р. – повернення православній громаді.
1804–1829 рр. – реставрації, обвал куполу.
1883 р. – пожежа, реставрація кінця XIX ст.
1896–1900 рр. – археологічні розкопки, 20 гробниць.
1949 р. – договір про безоплатне користування.
1963 р. – постановою Ради Міністрів УРСР — пам’ятка архітектури.
1997 р. – державний акт на землю.
2006, 2011 рр. – охоронні договори.
2000–2020 рр. – ремонти та реставрації, благоустрій.
—
Висновки
1. Свято-Успенський кафедральний собор засновано у 1156–1160 рр. як кафедральний православний храм.
2. Собор є неперервним духовним центром Волині, усипальницею князів та єпископів.
3. Релігійна громада має історичне та правове право на користування храмом, підтверджене документами 1949, 1997, 2006 та 2011 рр.
4. Громада протягом десятиліть дбала про собор, забезпечувала ремонт і реставрацію.
5. Нині собор відібрано у громади, але її історико-правовий статус залишається підтвердженим архівними та документальними джерелами.
—
Примітки та документи
1. Договір між настоятелем парафії та виконавчим комітетом, 29.03.1949 р.
2. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про впорядкування обліку та охорони пам’ятників архітектури», 24.08.1963 р.
3. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, 20.10.1997 р.
4. Охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини, 12.10.2006 р.
