Архімандрит Давид (в миру Дмитро Іванович Юхимук) народився 7 листопада 1957 року в с. Залюття.

У 1973 році закінчив восьмирічну школу в селі Залюття.

У 1973-1975 р.р. працював в Брестському міськхарчторзі.

У 1976 р. одружився на Бегаль Валентині Іванівні. Восени був призваний в ряди Радянської Армії.

У 1980-1985 р.р. працював на льонзаводі с.Мокре.

У 1985-1986 р.р. працював в колгоспі ім. Ілліча.

У 1986 р. вступив до Московської духовної семінарії. В 1989 р. закінчив три класи Московської Духовної Семінарії.

4 червня 1989 р. Архієпископом Дмитрівським Олександром, ректором Московської духовної академії, рукоположений в сан диякона.

15 серпня 1989 р. переведений на заочну форму навчання та направлений у Волинську єпархію.

8 вересня 1989 р. Архієпископом Волинським і Рівненським Варфоломієм (Ващук) висвячений в сан священника і 15 вересня 1989 р. призначений настоятелем Свято-Вознесенського храму в с. Яревище з одночасним обслуговуванням Свято-Успенського храму с. Краска.

24 квітня 1991 р. звільнений від обслуговування Свято-Успенського храму с. Краска та призначений настоятелем храму Преп. Сергія Радонезького в с. Залюття.

Обслуговуючи громаду в с.Залютті брав активну участь у будівництві храму.

У 1996 р.указом архієпископа Луцького і Волинського Ніфонта (Солодухи) призначений настоятелем Свято- Преображенського храму смт. Стара Вижівка.

У 2007 р. за заслуги перед УПЦ та з нагоди 50-річчя від дня народження священик Димитрій нагороджений орденом Преп. Нестора Літописця.

30 грудня 2010 р. видано указ священику Димитрію Юхимуку про призначення благочинним Старовижівської округи і контроль над будівництвом храму святих мучениць: Віри, Надії і Любові та матері їх Софії.

30 квітня 2016 р. за Божественною Літургією в Успенському соборі Святогірського Успенського Зимненського ставропігійного жіночого монастиря Високопреосвященнішим Володимиром архієпископом Володимир-Волинським та Ковельським був нагороджений другим хрестом з прикрасами за будівництво храму Віри, Надії і Любові та матері їх Софії.

У 2017 р. за заслуги перед Українською Православною Церквою та з нагоди 60-річчя з дня народження прот. Димитрій нагороджений орденом Святого Миколая Чудотворця.

У 2019 р. з нагоди 150-річчя храму Преображення Господнього нагороджений орденом Преп. Іова Почаївського.

21 квітня 2019 року прийняв чернечий постриг з іменем Давид в пам’ять святого пророка царя Давида.

Архімандрит Давид упокоївся 17 січня 2022 року.

Поховають архімандрита Давида на цвинтарі у рідному селі Залюття.