Престольне свято. Успіння.

Престольне свято у с.Доротище, Ковельського району, цього року було особливо урочистим, духовно піднесеним і багатолюдним. Присутні напівжартома зауважили, що все «завдяки ПЦУ і її ідеологам».

За остані півроку штучно створених потрясінь доротищенська громада стала ще більш міцнішою, чисельнішою та дружнішою. Перед лицем випробовувань і намагань звабити, люди мали можливість пильніше придивитися до того, що їм пропонують у новоствореній «церкві» і ще відповідальніше поставитися до духовного надбання батьків і дідів.

Успенському храму в Доротищі виповнилося вже 250 років. За цей період він перетворився у духовну фортецю, котру марно намалися скорити чисельні ненависники православної віри від уніатів до радянських атеїстів і їх сучасних пагонів.

А свято дійсно було гарним. Богослужіння очолили старший благочинний Ковельської округи протоієрей Володимир Ровінський та благочинний Ковельсько-Воскресенської округи протоієрей Михайло Чупак. Підтримати енергійного та твердого у вірі настоятеля храму отця Ігоря Костючика приїхали священики з Ковеля та навколишніх сіл. На святі було чимало гостей, котрі єдність Православ’я звикли виявляти спільною молитвою і християнською любов’ю.

За Божественною Літургією багато причасників приступили до Святих Христових Таїн. А Хресний хід навколо храму з Молебнем нагадували пасхальне торжество – з піднесеними молитвами, радісними посмішками та щирими побажаннями. 

Матушка Тетяна Костючих приємно вразила гостей свята не тільки, як обдарований регент хору, але й чудова педагог, котра з вихованцями Недільної школи привітали учасників свята та нагадали історію Успіння Богородиці.

Традиційна святкова трапеза була не тільки продовженням свята, але й дала можливість залучити до участі у торжестві усіх місцевих парафіян. Кожна родина намагалася щось приготувати на святковий стіл, аби пригостити присутніх і тим відчути свою причетність до спільної справи.

Велилюдні урочистості у Доротищі завершилися. Православна громада, окрилена заступництвом Божої Матері, продовжує молитовний подвиг у своєму храмі та вибудовує нові плани по його реставрації і благоустрою.