РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви

«Народ, що ходить у темряві, побачить світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло» (Іс. 9, 1).

Возлюблені у Господі всечесне духовенство, ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

Сьогодні знову і знову Небо сповіщає нам благу звістку, адже Бог, як і колись, приходить на землю, щоб немічна людина була піднесена до небес.  Богонемовля Христос народився темної ночі, яка духовно світліша будь-якого дня, бо на землю сходить «Світло Істинне» (Ін. 1: 9). Нині до людей, занурених у глибину відчаю і гріха, приходить Спаситель, що дарує надію на перемогу над дияволом і звільнення від його влади, і  звучить радісна пісня: «С нами Бог! Отроча родися нам, Сын, и дадеся нам! С нами Бог! »(Іс. 9: 6)

Події Різдва Христового відбулися в далекій від нас країні – Палестині, поблизу невеликого міста Віфлеєма. У той час по всій Юдеї проводився перепис населення, і Пресвята Діва Марія зі Своїм Обручником старцем Йосипом, виконуючи послух, були змушені заради цього перепису покинути місто Назарет, в якому вони жили, і відправитися до Віфлеєму – батьківщини їх спільного предка – царя Давида. Ми достовірно не знаємо, як проходила та Свята ніч. Пречиста Діва з Йосипом стукали в кожні двері з надією на притулок, щоб Вона могла під людським покровом народити Сина, та усі двері були замкнені… І вони знайшли собі пристанище в яслах для тварин, і самі тварини, які за словами Святого Письма, невинно страждали від людського гріха, – невинно споглядали народження Месії.  Ангели Божі зі страхом і благоговінням дивились на це народження, співаючи: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління». І волхви – люди мудрі і вчені – прийшли з дарами поклонитись Йому. І пастушки – люди прості, під проводом Ангелів – теж дізнались про Немовля, що лежало в яслах, Спасителя, що прийшов у  світ. Він, будучи неосяжним, заради нас применшив Себе; будучи володарем всесвіту – став убогим; будучи всемогутнім – став покірним аж до смерті, і то смерті на хресті.

Історія спасіння роду людського почалася ще задовго до Боговтілення. Перші люди, наші прабатьки Адам і Єва, скуштувавши заборонений плід,  поставили свою волю вище волі Творця і тим самим позбулися вічного блаженства і перебування з Богом. Все потомство Адама і Єви було приречене на вічне віддалення від Творця. Але Бог, Хто є Сама Любов (1 Ін. 4,16) не  полишив вінець Свого творіння в смерті. Господь вирішує Сам стати людиною, щоб Своїм втіленням врятувати людство і Своїм смиренням осоромити гордість князя цього світу. «Ось наше торжество, яке ми сьогодні святкуємо – прихід Бога до людей, щоб ми прийшли до Бога, щоб ми повернулися до Нього і, скинувши з себе стародавню людину, одяглися в нову, і, як умерли в Адамі, так само знайшли життя в Христі», – виголошує про цей день святитель Григорій Богослов.

Сьогодні у світі, як і у дні приходу Божого Сина, залишається багато зла. Гріх продовжує діяти в людських душах. Однак завдяки Спасителю тепер ми, як чада Церкви Христової, маємо силу Божу перемагати зло і гріх. Ми маємо спроможність сповнюватися духовним світлом, відганяти темряву і зі своїх сердець, і з оточуючого світу. Щоразу, коли ми згадуємо і святкуємо в Церкві великі події домобудівництва нашого спасіння, з яких одним із найславетніших є Різдво Христове, ми з вами, дорогі, повинні пам’ятати, що історія цих подій ще продовжується, вона не закінчилась і кожен з нас може вписати в неї свою сторінку життя. На все, що Господь створив і творить для нас, ми можемо і повинні відповісти особистим прикладом, своєю вдячністю, своєю вірою. Складні часи переживає Свята Церква. Однак ніщо не повинно похитнути в нас смиренної впевненості в силі Христовій, бо Господь ніколи не залишав Свою Святу Церкву. Наш священний обов’язок стояти на сторожі чистоти і утвердження Святої Православної Церкви, яку Господь стяжав Своєю Кров’ю. Прорікаючи про  боротьбу диявола проти Святої Церкви останніх часів, Господь попереджає своїх вірних чад: «Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох… Повстане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох. І через розріст беззаконня любов багатьох охолоне» (Мф. 24).

Всечесні пастирі, чесне дияконство, чернецтво, дорогі брати і сестри! Вітаю всіх вас з великим і радісним святом Різдва Христового, Новим Роком та  Святим Богоявленням. Нехай Віфлеємська зірка вказує всім нам правильний шлях до ясел Богомладенця. Нехай зустріч з новонародженим   переповнить наші душі небесним миром, а серця – добротою та лагідністю. Від щирого серця бажаю всім вам різдвяної радості, святкового настрою, доброго здоров’я та благословенних успіхів.

Дякуючи Богові за Його благодіяння до нас та прославляючи Різдво Христове, помолимось, щоб Господь Бог і в Новому Році зіслав на всіх нас, на нашу Святу Православну Церкву та на нашу славну Україну Свою велику небесну милість.

Христос народився, славімо Його!

+ ВОЛОДИМИР,
Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський

Різдво Христове 2019 – 2020 р.
місто Володимир-Волинський