Великопісне послання

Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського ВОЛОДИМИРА

пастирям та пастві Володимир-Волинської єпархії

Української Православної Церкви

 Тому, що ми не постили, нас вигнано з раю.

Отже, чинім піст, щоб вернутися до нього.

(Св. Василій Великий. Про піст I)

Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Знову з ласки Всемилостивого  Бога  Свята Церква, як чадолюбива Мати, закликає нас до подорожі через шлях Великого посту, пропонує нам слідувати за нашим  Спасителем Господом  Ісусом Христом вийти на сорокаденний подвиг утримання, посту, покаяння та молитви. Великий Піст – благословенний  час, який свята Церква у своїх пісноспівах називає весною душі, весною покаяння. Як прокидається і відновлюється природа від весняного  сонця, так і від  тепла, любові до Бога і людей, через покаяння, звільнена від гріховних пристрастей і ї нечистоти сердечної оживає і людська  душа . Через тиху молитву  ми прямуємо до спасительного джерела життя – Воскресіння Христового.

З давніх – давен людству було  відомо про піст. Згадку про  нього знаходимо ще у Старому Завіті. Старозавітні пророки і праведники постили і закликали до посту тих, хто згрішив перед Богом.  Постом і молитвою в усі часи люди намагалися відвести від себе гнів Божий та заслужити Його милість. Так  пророк Мойсей через піст отримав скрижалі, на яких Господньою Десницею  були написані Заповіді Божі. Саме після посту пророк  Ілля побачив Бога, наскільки це було можливо для смертної людини; Був неушкоджений Даниїл, який по трьох тижнях посту без хліба і води був викинутий в яму з левами (Дан 6, 16-22), піст дав непереможну міць великому  воєводі  Самсону (Суд 13, 4).  У Новому Завіті згадується про сорокаденний піст нашого Спасителя –  Господа Іісуса Христа у пустині, де Він боровся зі спокусами диявола. Господь Своїм прикладом установив  святу Чотиридесятницю як універсальні ліки. Своїм учням Христос наголошує про велику силу, що виганяє бісів, яку дає піст і молитва: «цей рід не можете вигнати інакше, як  молитвою і постом» (Мк. 9, 29).

Дорогі мої! Важливо пам’ятати, що піст це не голод і не дієта. Тому потрібно усвідомлювати, що головним є піст душі. Необхідно приділити увагу молитві і добрим справам. Варто читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, причащатися Святих Христових Таїн, не чинити осуду щодо ближнього, жити в мирі з рідними та знайомими, стримувати  свої тілесні пристрасті. Піст — це період духовних змагань. Якщо ми не спроможні віддати Богові все своє життя, то присвятімо Йому хоч нашу Святу Чотиридесятницю.  «Зроби іспит собі, людино! … Запитай себе, якою була ти до посту і якою стала, постуючи? З того, що ми робимо, одне приносить плід згодом, в іншому із самою справою поєднується і плід», — говорить святитель Іоанн Златоуст.

Істинний піст є боротьба зі своєю гордістю. Господь через святе Євангеліє навчає нас, приховувати подвиг посту від тих, хто нас оточує: «Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, — Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно». (Мф. 6, 17-18)

За благочестивою традицією, ми починаємо  Великий піст, просячи один у одного вибачення.   У своїх гріхах ми  просимо у Бога прощення, але при цьому самі не можемо простити тих, хто образив нас. Ці образи тривають місяцями,  а інколи і роками. І часом з маленької іскорки  розгорається таке велике полум’я, що воно спалює і нас самих, і відносини з дорогими  нашому серцю близькими. Так руйнуються сім’ї, люди з друзів стають ворогами. А все тому, що не було вчасно сказано просте слово: «Прости , пробач, вибач!». Пригадаймо, що сам Господь закликає нас прощати один одному, говорить про те, що якщо ми не пробачимо людям їх гріхів, то і Він не пробачить нам наших гріхів ( Мф. 6:14-21). Тому на порозі Великого посту ми зобов’язані  щиро попросити одне в одного пробачення, з усіма примиритися. Якщо ми  приховаємо  в своїй душі камінь образи то ніякі наші подвиги, пости і молитви не будуть угодні Богу.

Дорогі отці, браття і сестри сердечно бажаю всім вам, з великою користю провести цей час духовного оновлення і відродження, стараючись нічого не втратити з безцінних Дарів, якими такий багатий Великий піст.

Щиро вітаю вас з прийдешнім Великим постом — духовною весною, і, підносячи свої молитви до Небесного Престолу, закликаю на всіх вас Боже благословіння. Хай Всемилостивий та Всемогутній Господь допоможе нам провести гідно цей Великий піст, щоб у чистоті серця та духовній радості сподобитися нам зустріти Світле Христове Воскресіння.

+Володимир

Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський

Володимир-Волинський 2020р.