Великопісне послання
Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського ВОЛОДИМИРА,
пастирям та пастві Володимир-Волинської єпархії
Української Православної Церкви

«Для істинного покаяння потрібне
повне пізнання гріхів і виправлення життя»

Преп. Єфрем Сирін

Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Нещодавно в наших храмах лунали Різдвяні та Богоявленські піснеспіви, а нині Православна Церква, як чадолюбива мати, яка піклується про наше спасіння і блаженство, уже кличе на спасительний шлях Святої Чотиридесятниці. Сім тижнів віддаляють нас від Великодня, і саме цей час Церква пропонує нам для гідної підготовки до найбільшого свята Світлого Христового Воскресіння.

Особливою тривалістю і зворушливим настроєм відрізняються великопісні богослужіння. Особливою строгістю відзначається стриманість у їжі. Особливо ретельно в ці дні відбуваються земні поклони і інші подвиги. Однак всі ці особливості мають на меті пробудження почуття покаяння в людській душі .

Закликом до розкаяння почав свою проповідь Предтеча і Пророк Іоанн: “Приходить Іоанн Хреститель і проповідує в пустині юдейській і каже: “Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне” (Мф. 3. 12). І саме про покаяння говорив Ісус Христос на самому початку Свого спасительного служіння: “З того часу Ісус почав проповідувати й промовляти: “Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне” (Мф. 4. 17). Про покаяння ж сповіщають і апостоли до перших з бажаючих наслідувати Воскреслого Христа: “Коли почули Добру Новину умилились серцем і сказали Петрові та іншим апостолам: “Що ж нам робити, мужі-браття?” Петро до них каже: “Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів” (Дії. 2. 3738).

«Покаяння відкрий мені двері, Жизнодавче!». Бо істинний християнин не може перебувати в Церкві з гріхом без жалю і покаяння. Проте, що означає покаяння ? Навіщо воно потрібно людині? В суєті земного повсякденного життя ми часто над цим не задумуємось . І саме піст дає нам відповіді на всі ці запитання. Піст – найсприятливіший час для покаяння, адже це період, коли людина самозаглиблюється й веде боротьбу з собою, долаючи власні примхи, неприборкані бажання й невиправдані звички. Саме ці примхи, бажання і звички спонукають нас до гріха, який, як ми вже знаємо, перегороджує нам дорогу до спасіння. Піст – найкращий засіб, аби знищити перепону, яка закриває від нас Царство Небесне

Покаяння — найбільший дар Бога людині. Ми знову отримуємо благодать, втрачену у гріхопадінні. Будучи грішними – стаємо святими. Воно відкриває нам небо, вводить у рай. Без покаяння немає спасіння. Таїнство Покаяння, каже преподобний Ісаак Сирін, дарується людям як благодать на благодать, воно є друге відродження від Бога Але каятися — значить працювати, усвідомити, побачити у собі гріх і викорінити його з думки, слова і дії. І важливо пам’ятати, що справжнє покаяння – це не тільки визнання свого гріха. Це і тверда віра в те, що всі гріхи, про які ми щиро шкодуємо і до яких не бажаємо повертатися, Господь нам прощає. І одночасно покаяння – це початок нового життя, весна нашої душі. Церква закликає просити вибачення у всіх, адже у смиренні, взаєморозумінні та всепрощенні людина може знайти душевний мир та ступити на шлях покаяння і тим самим наблизитись до Бога.

Всечесні отці, дорогі у Христі брати й сестри! Напередодні святої і спасительної Чотиридесятниці хочу нагадати вам, що для похвального посту не досить одного утримання від їжі і пиття. Справжній піст – це віддалення від зла, утримання мови, придушення в собі гніву, відлучення похотей, лихослів’я, брехні, клятвопорушення.

В наш час, коли ми спостерігаємо відступ багатьох наших братів від істинної Православної Церкви, нам потрібно ще більше відвернутися від злобних справ і з плачем про гріхи наші, з надією на Божу ласку колінопреклонно молитись до Нього: “Прости нас, милосердний Господи!”. Щиросердно пробачимо і ми всім, хто справою, словом чи думкою згрішив перед нами. І хай помилує їх милосердний Господь!

Будемо молитися за пом’якшення злобливих сердець, хто хулить Святу Церкву і зводить хулу на її архіпастирів, пастирів і вірних чад, через самовідданий подвиг яких Церква здійснювала і здійснює до сьогодні своє служіння.

Тож нехай укріпить нас Господь і благословить радісно розпочати святу Чотиридесятницю, використовуючи численні Божі Дари цього надзвичайного періоду, щоб достойно ввійти у світлосяйну Пасхальну радість. Амінь.

+Володимир
Митрополит Володимир-Волинський і Ковельський
Володимир-Волинський 2018 р.

 

 

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here