20 грудня минуло 40 днів, як відійшла у Вічність Валентина Іванівна Юхимук, дружина благочинного Старовижівської округи протоієрея Дмитра.

Помолитися за упокій душі дорогої матушки в храмі Сергія Радонезького с. Залюття зібралася родина, друзі, прихожани, знайомі. Божественну Літургію очолив благочинний Кримненської округи прот. Сергій Никонюк. Панахиду звершив прот. Дмитро Юхимук, а літію на могилі матушки Валентини відслужив настоятель Сергієво-Радонежського храму прот. Юрій Гринько.

Старовижівська поетеса Олена Чабан від імені всіх прихожан районного Свято-Преображенського храму всю біль розлуки та світлу надію молитовної пам’яті вилила в віршованих рядочках:

Пам’яті Матушки
Валентини Іванівни Юхимук

Недавно зовсім, Матушко, Ви з нами
В молитвах і трудах, як всі, жили.
І раптом, так негадано-нежданно,
Закрили очі… Назавжди пішли…

Чому так рано світ цей залишили?
Про це Небесний знає лиш Отець.
Земна дорога Ваша край могили
Завершилася. Тут її кінець.

Тяжке прощання… Молимось: навіки
Хай Бог поселить Вас в Своїм Раю.
А рідні по стежині до могилки
Нестимуть смуток і печаль свою.

І згадувати будуть дні минулі,
Коли всі дружно з мамою жили…
Ми, Матушко, нічого не забули,
В серцях любов і вдячність зберегли

За клопоти й невтомність Вашу славну,
За доброту, всі світлі почуття,
Що їх несли в родину православну
І присвятили Батюшці життя.

Бо жінка у маленькій церкві «хатній» –
Найперший вчитель, лікар душ своїх.
Священику – дружина, дітям – мати.
А на приході – Матушка для всіх,

Для прихожан. І як тепер без неї?
Не віриться… Бо тут її душа.
Вона навіки з паствою всією,
Братів, сестер, дітей не полиша.

Ми з Вами, Матушко, давно всі поріднились:
Молились разом понад двадцять літ,
І радістю, й печалями ділились –
Осиротів без Вас земний наш світ.

Але у Бога мертвих не буває –
То ж просимо в молитвах повсякчас:
Душа хай Ваша вічно спочиває
У Божім Царстві. Й молиться за нас.

Царство Небесне, Вам дорога Матушко!